Настільна гра Російське лото

Настільна гра Російське лото (дерев'яні бочонки), як добрий дзвінкий привіт з минулого. Вперше лото з'явилося в Італії в 16-му столітті. Спочатку гра стала неймовірно популярною, але невдовзі була заборонена сенатом, оскільки була визнана азартної. У радянський час Лото було ознакою міщанства, а герої Чехова у творі «Дітвора» частенько грали в лото ввечері без нагляду.

По сей день правила игры Русское лото (деревянные бочонки) особо не изменились. Перед началом партии определяется ведущий, который будет либо только руководить игрой, либо участвовать наравне с остальными игроками. Ведущему достается мешочек с деревянными бочонками внутри. Теперь все участники берут себе по одной или несколько карточек с числами. У всех должно быть одинаковое число карточек на руках, их количество обсуждается перед игрой. Ведущий опускает руку в мешочек, перемешивает содержимое и, не глядя, достает оттуда бочонок, а после оглашает число. Гравці повинні відшукати це число у себе на картці (картках) і, якщо знайшли, закрити його фішкою.

Партія триває до тих пір, поки хто-небудь з присутніх не закриє фішками всі числа на своїй картці (картках). Якщо кілька учасників зроблять це одночасно, за один хід, то переможцем стане той, хто першим про це повідомить.

Компоненти: